- відгоряти
- -я́є, відгора́ти, -а́є, недок., відгорі́ти, -ри́ть, док.Згорівши, відпадати від чого-небудь. || Кінчати горіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підгоряти — я/є і підгора/ти, а/є, недок., підгорі/ти, ри/ть, док. 1) Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. || Занадто засмажуючись, пригоряючи, набувати гіркого присмаку (про страви). || Прилипати, пригоряти до чого небудь під час… … Український тлумачний словник
попідгоряти — я/є, док. Підгоріти (про багато чого небудь; про щось у багатьох місцях) … Український тлумачний словник
відгоряти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підгоряти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідгоряти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відгорати — див. відгоряти … Український тлумачний словник
відгоріти — див. відгоряти … Український тлумачний словник
згоряти — я/ю, я/єш і згора/ти, а/ю, а/єш, недок., згоріти, рю, риш, док. 1) Знищуватися вогнем. || тільки 3 ос. Витрачатися для освітлення, опалення і т. ін. || тільки 3 ос. Псуватися від сильного жару; підгоряти. 2) Гинути від пекучого сонця, засухи (про … Український тлумачний словник
підгорати — див. підгоряти … Український тлумачний словник
підгоріти — див. підгоряти … Український тлумачний словник